Показання для застосування

Лікування ворсинчастоклітинного лейкозу.

Лікування прогресуючої, безсимптомної саркоми Капоші у хворих на СНІД з числом CD4 >250/мм³.

Лікування хронічної фази Ph-позитивного хронічного мієлолейкозу. Роферон^®-А не є альтернативним лікуванням хронічного мієлолейкозу у пацієнтів, які мають родичів з ідентичним людським лейкоцитарним антигеном і яким планується чи можлива у найближчому майбутньому алогенна трансплантація кісткового мозку. На сьогодні невідомо, чи можливо вважати Роферон^®-А радикальним лікуванням цього захворювання.

Лікування шкірної Т-клітинної лімфоми. Інтерферон альфа-2а (Роферон^®-А) може бути активним у пацієнтів з прогресуючим захворюванням і які є рефрактерними до стандартного лікування або у яких стандартне лікування вважається недоречним.

Лікування гістологічно підтвердженого хронічного гепатиту B у дорослих, які мають маркери вірусної реплікації, тобто позитивного на ДНК вірусу гепатиту В (ДНК ВГВ) або HBeAg.

Лікування гістологічно підтвердженого хронічного гепатиту С у дорослих, які мають антитіла до вірусу гепатиту С або РНК вірусу гепатиту С (РНК ВГС) і підвищення активності сироваткової аланінамінотрансферази (АЛТ) без ознак печінкової декомпенсації.

Ефективність інтерферону альфа-2а в лікуванні гепатиту С підвищується при комбінованому застосуванні з рибавірином. Монотерапія препаратом Роферон^®-А має проводитися при непереносимості або наявності протипоказань до застосування рибавірину.

Лікування фолікулярної неходжкінської лімфоми.

Лікування розповсюдженої нирковоклітинної карциноми.

Лікування злоякісної меланоми ІІ стадії за класифікацією Американського об’єднаного онкологічного комітету (товщина пухлини > 1,5 мм за Бреслоу, ураження лімфовузлів та віддалені метастази відсутні) після хірургічної резекції.